Календар новин

<< < червень 2017 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    


Екологія таборів - екологія свідомості

Екологія навколишнього середовища зараз – один з найпроблематичніших аспектів нашого життя. Якщо хтось із вас колись їхав однією з найкращих автомобільних трас нашої країни («Чоп –Київ»), побудованою шляхо-будівельною македонською фірмою, ви не  можете не звернути увагу на те, наскільки забруднені бічні ділянки вздовж цієї траси.

Це різні відходи - пластмасові стаканчики, поліетиленові кульки і пляшки тощо. Ми вже не говоримо про те, що  вона  встелена туалетним папером, який, на щастя, швидко розкладається. Дивно, що Україна ще не стала  рознощиком інфекційних хвороб, які передаються внаслідок антисанітарних умов: відсутність відповідної кількості туалетів вздовж траси, хоча б з інтервалом у кілька десятків кілометрів (на трасі «Чоп – Київ» ми побачили їх не більше чотирьох, і то, розташованих у ресторанно–готельних комплексах, або, в крайньому випадку на  автозаправках), цьому дуже сприяє.
Просимо вибачення у читачів, що порушили таке делікатне питання, але й робити вигляд, що це нас не стосується, ми також не можемо.
Подібна ситуація спостерігається і на трасі «Київ – Одеса» «Київ – Житомир» та інших.
На жаль, в Україні немає належної кількості сміттєпереробних та утилізуючих заводів, які б підтримували екологічну систему  в країні. Україна починає задихатися і потопати у смітті.
На Євро-2012 саме по цих трасах проїжджали  наші гості та учасники спортивних змагань. І що ж вони побачили? Які враження справили  на них наші купи сміття на узбіччях основних шосейних доріг, відсутність  відповідної кількості туалетів, душових, пунктів для прання,  які є, наприклад, на трасах у Америці. Ми вже не згадуємо про телефонний автосервіс.
Проблема загальної екології напряму стосується і ромських таборів. Нещодавно телевізійна програма з Києва побувала в селі  Концово Ужгородського району, що на Закарпатті, де вона знімала  відеосюжети про умови проживання мешканців ромського табору.  Вони знімали розбиті дороги в ямах, наповнених брудною водою, бідні ромські будинки, що стоять узбіч центральної траси.
Екологія проживання людей відбивається на екології свідомості. І дуже погано, що молоде покоління цього села (та інших подібних) формується вже з негативним  ставленням як до влади, так і до навколишнього середовища.
Ми вже не говоримо про те, що органами місцевого самоврядування в  ряді таборів Закарпаття навіть не ставиться питання про вивіз побутового сміття з цих таборів. Так кого ж у цьому випадку звинувачувати – ромів, які живуть у цьому середовищі, чи владу, яка повністю нехтує їхніми проблемами?
Дуже багато говориться і пишеться про інтеграцію ромів в  українське суспільство. Але ж інтеграція це взаємний процес! Не можна вимагати від людини, нічого їй не давши при цьому. І це можуть бути не спонтанні, разові кроки, а планомірна робота.    Екологія навколишнього середовища починається з екології свідомості людей. Забруднюючи все навколо себе, ми житимемо в цьому ж таки середовищі, яке викликатиме в нас негативні почуття та агресію,  і поліпшити це становище поки що не .різна. Була би тільки на це добра  воля. І неабияку  роль, а може і основну, мала би зіграти  тут влада – як місцева, так  і вища. Ми сплачуємо податки не для того, щоб зациклюватися на постійних виборах і частих змінах представників влади всіх рівнів.
Українці можуть і повинні жити краще.

Євгенія Навроцька

 

 Веб-сайт створено в рамках проекту «Створення у м. Ужгород Центру правової інформації та консультацій для посилення правових можливостей бідних верств населення з осередком на території ромського компактного поселення в м. Ужгород – Радванці», що реалізовується в партнерстві громадськими організаціями «Карпатське агентство прав людини «Вестед», «Товариство ромів Закарпаття «Рома» та «Закарпатське обласне ромське об’єднання «Романі черхень» за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного Фонду “Відродження”. Думки, відображені у матеріалах сайту, належать авторам та можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду "Відродження".