Календар новин

<< < травень 2016 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          


Чи все так добре в освіті ромських дітей?

Підвищення освітнього рівня ромських дітей в Україна має відповідати Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, яку затверджено указом Президента від 08.04.2013 року та розпорядженню Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2013 р. № 701-р на виконання даної стратегії.

Зокрема, у пункті 18 зазначеного розпорядження Кабміну написано: «Забезпечити проведення педагогічними колективами загальноосвітніх навчальних закладів, представниками органів управління освітою місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями серед осіб, які належать до ромської національної меншини, роз’яснювальної роботи щодо важливості здобуття освіти, особливо дітьми та молоддю».

Співробітники правозахисного Центру правової інформації та консультацій на базі ГО «Романі черхень», провели моніторинг виконання цього урядового розпорядження в Ужгородських загальноосвітніх школах № 13 та № 14. 

На 1 вересня 2014 року до першого класу в Ужгородській школі № 13 у списки першокласників було внесено 59 учнів, а у школі № 14 – 31 учнів. Про що це свідчить? Ці дані, які вже були попередньо відомі ще вкінці навчального 2013-2014 року, говорять про те, що дитячий «бебі-бум» починає даватись взнаки. Народжуваність серед ромського населення є більшою, ніж серед не ромського. А звідси випливає, що органи виконавчої влади та місцевого самоврядування змушені були вже 3-4 роки тому підготуватися до нової ситуації з освітою ромських дітей, але в місті Ужгород все було зроблено навпаки.

За каденції бувшого міського голови В. Погорелова та начальника управління освіти Ужгородської міської ради Н. Комарницького Ужгородська ЗОШ № 14 була реорганізована із загальноосвітнього навчального закладу І-ІІ ступеня в тільки навчальний заклад І ступеня. Що ми маємо в результаті? Станом на 1 вересня 2014 року понад 30 дітей стали «дітьми вулиці», тобто ромських дітей по закінченню чотирьох класів не взяли ні в одну школу міста Ужгород. А в першу чергу мали брати цих дітей в ЗОШ № 20, директором якої є зараз Н. Комарницький. 

Маємо зауважити, що нинішній начальник управління освіти Ужгородської міської ради Оксана Бабунич ще 13 серпня 2014 року внесла пропозицію на засідання виконавчого комітету Ужгородської міської ради про відкриття п’ятого класу в Ужгородській чотирнадцятій школі. Але перипетії, пов’язані з політичною боротьбою за крісло міського голови, завадили ухваленню цього рішення на сесії міської ради. Батьки учнів, які закінчили четвертий клас спробували влаштувати своїх дітей в інші навчальні заклади. Ось що нам розповів Еміл Токар, батько одинадцятирічної Жасмін Балог: «Я звертався до дирекції ужгородських шкіл №№ 20, 2 та 11 з проханням зарахувати мою доньку до списку учнів п’ятого класу, де вона би продовжувала своє навчання. Але всюди отримав відмову». У нашій розмові з представником управління освіти Ужгородської міської ради Василем Олексевичем ми дізналися, що цього року в Ужгороді працюють двадцять вісім навчальних закладів, а за парти сіли чотирнадцять тисяч учнів, з яких понад 1660 першокласників. Із східних областей України місто прийняло близько ста дітей. Звідси випливає, що наповнюваність класів достатньо велика і перевищує встановлені нормативи. 

На першовересневій «лінійці» у чотирнадцятій школі стояли двадцять двоє учнів п’ятого класу (на фото), які не змогли розпочати своє навчання в інших школах міста Ужгород. Дирекція школи № 14 не змогла відправити цих дітей до інших шкіл і дозволила їм сісти за парти поряд з учнями четвертого класу. Перший дзвоник пролунав стараннями двох учнів – Ольги Надь та Владислава Горняка.

Непроста ситуація склалася і в Ужгородській ЗОШ № 13. Директор Ужгородської школи № 13 Мар’яна Савко на запитання про стан навчального процесу відповіла: «У нас збільшилася кількість класів. З дев’яти класів на сьогодні ми вже маємо десять класів у зв’язку з тим, що багато дітей поступило до першого класу. На сьогодні першокласників є п’ятдесят дев’ять дітей, але батьки ще продовжують звертатись з проханням зарахувати дітей до школи. В перших класах буде не менше як по тридцять троє дітей».

Як ми вже відзначали, цього навчального року в цій школі мають сісти за парти п’ятдесят дев’ять першокласників, але за останні шістдесят років не проводився капітальний ремонт будівлі і не були добудовані нові класні приміщення. У школі теж відчувається наслідки високої народжуваності ромських дітей. У класах по списку нараховується 28-30 дітей. «Наплив» першокласників цього року змушує школу перейти на двозмінний режим навчання. А це означає додаткові труднощі як для батьків учнів, так і для вчителів. І ці питання теж мають невідкладно вирішуватися міською владою. 

Таким чином, дані моніторингу засвідчують про не завжди державницький підхід до освіти ромських дітей. Батьки і учні бажають вчитися в школах і здобувати знання, вміння та навички. Але не всі мають змогу сісти за парти і вчитися як це трапилося з учнями Ужгородської ЗОШ № 14, в яку ходять значна кількість дітей з «елітних» ромських родин. А стан справ Ужгородської ЗОШ № 13 свідчить про погане матеріально-технічне забезпечення школи, що відобразилося у відсутності достатньої кількості навчальних класів.

 

Євгенія Навроцька

 

Фото: Роман Стойка

 

 

PS: Центри правової інформації та консультацій, які надають безоплатну правову допомогу ромському населенню, працюють при підтримці програми “Рома України” Міжнародного Фонду "Відродження". Детальніше про діяльність мережі центрів, основи та принципи роботи читайте на сайті www.legalspace.org в розділі “Посилення правових можливостей ромських громад”.

Погляди відображені у цьому матеріалі належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

 

 

 

 

 

 Веб-сайт створено в рамках проекту «Створення у м. Ужгород Центру правової інформації та консультацій для посилення правових можливостей бідних верств населення з осередком на території ромського компактного поселення в м. Ужгород – Радванці», що реалізовується в партнерстві громадськими організаціями «Карпатське агентство прав людини «Вестед», «Товариство ромів Закарпаття «Рома» та «Закарпатське обласне ромське об’єднання «Романі черхень» за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного Фонду “Відродження”. Думки, відображені у матеріалах сайту, належать авторам та можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду "Відродження".