Календар новин

<< < червень 2017 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    


Хронологія ромського Параїмосу Угорського королівства

У березні 1939 року Закарпаття, що було складовою Чехословацької республіки,  ввійшло до складу Королівства Угорщини, яка була сателітом фашистської Німеччини у роки Другої світової війни. Відтепер на її територію поширювалася і юрисдикція нової держави. Почався геноцид проти єврейського і ромського народів, його переслідування, створення умов до його ізоляції, поступового знищення.

 

1939 рік

Ромів збирають з усієї Німеччини і Австрії відправляють у село Лакенбах, що знаходилося за 5 км від  угорського міста Шопронь. Туди ж доставляють і ромів з угорських земель. Близько 1000 ромів утримувалися у цьому таборі. Потім їх відправляють у Польщу в місто Лодзь, де неподалік знаходився концтабір Аушвіц. Роми отримували чотиризначний номер, який починався з цифри 6 або 7.

 

 

1 серпня 1940 року

У Всеугорському жандармському управлінні у відділі пошуку створений окремий реєстраційний центр для ромів, де започатковано практику збору відбитків пальців. За 9 місяців там було зареєстровано 2475 ромів.

 

 

16 липня 1941 року.

Представник Угорського уряду в комітатах Угоча та Унг посить дозволу звільнитись від ромів, як і від євреїв, що не мають угорського громадянства. З території Підкарпатської Руси (так називалась в угорських документах Закарпатська область) було вивезено понад 3 тисячі осіб до Камянець-Подільського, де всі були розстріляні.

 

 

18 липня 1941 року

Президент Національної медичної комісії ініціював спеціальний офіційний указ про заборону змішаних шлюбів між угорцями і ромами. Цей указ був запропонований Верхній палаті парламенту, але не був прийнятий.

 

 

12 травня 1942 року

Проведення облав, які проводились угорською королівською поліцією, з метою виявлення бродячих ромів.

 

Міська рада міста Естергома видала указ про створення  поселення для ромів. Ті, які хотіли покинути його, могли це зробити тільки у разі, якщо отримають дозвіл і будуть мати постійну роботу.

 

 

18 травня 1943 року

Проведення широкомасштабних акцій, облав майже на всій території південно-східної Угорщини (куди входило Закарпаття) з залученням 9 Легкої дивізії комендатури допризовників. Створення таборів-гетто.

 

 

1944 рік

 Офіцери поліцейських управлінь рекомендували вирішити ромську проблему так само, як і єврейську. Для того у великих містах Солнок та Бачкішкун та їх околицях  створити табори примусових  сільськогосподарських робіт на великих фермах.

 

 

Початок червня

Значна кількість ромів була направлена у концтабори та табори для інтернованих “як такі, які не заслуговують довіри”.

 

 

Липень

У багатьох округах, де були створені табори для інтернованих, заведені спеціальні “титули” для ромів “нероби”, “гульвіси”, “ненадійні”, “волоцюги”. У Саболч-Самарському окрузі такі табори були створені неподалік великих міст Ніредьгаза, Матесалка, Нірбатор, Уйфегірто. Ромські громади поселень Солнока, Чонград, Бач-Кішкун, Пешт, Гейвеш, Нодьград були відправлені у табори примусових робіт. Такі табори були створені поблизу міст Сейксарде, Вемеїд, Сенткіральсободія, Пешвардон, Морколібан, Шарварон, Уйгортіянбан, Боян, Нодькатан. Маже в усіх таборах знаходились роми із Закарпаття.

 

 

23 серпня

Міністерство оборони наказало провести компанію по залученню ромів до примусової праці.

 

  Для цього були запроваджені продовольчі картки на отримання цукру в округах Зеплен, Толно, Шомодь, Чонград, Золо, Феєр, Бороня, Пешт, Гевеш, Боршод, Комаром та інших. Проводилися облави і рейди, ромів забирали на примусові роботи останніми.

 

 

5 жовтня

В округах Добозон та Бейкеш 20 ромів, серед яких були жінки і діти, були вбиті. Їх розстріляли жандарми табору та місцеві жандарми.

 

 

16 жовтня

Уряд південної Угорщини видав указ, за яким роми не мали права залишати свого місця проживання, а змушені були перебувати тільки у таборах-гетто. Табори охоронялися місцевою жандармерією. Всі роми були підготовлені для відправки у концтабори. Вивезти з території Закарпатської області ромів не встигли, оскільки 27 жовтня область була звільнена від угорсько-німецьких окупантів військами 4 Українського фронту під командою генерала Петрова.

 

 

2-3 листопада

На території верхньої Угорщини розпочато збір та інтернування ромських сімей в міста Золо, Вешпрем, Вош, Бороня, Шомоді, Тольно, Комаром, Гьор, Шопрон, Пешт. Першим пунктом прибуття була фортеця у місті Комаром, де їх, так би мовити, сортували. Деяких жінок і дітей, які не могли працювати, звільняли. А інших депортували в Німеччину. Роми, які проживали поблизу міста Пешт (села Шепел, Пештерзепет, Кішпешт, Уайпешт, Ракошполото, Будафок, Будакалаз), були зібрані у місцевих жандармеріях і відправлені на примусові роботи на цегельний завод у місто Обуда. Звідси вони були відправлені на залізничну станцію Будьаош, де у вагонах для худоби їх привезли у Дахау, а після триденного перебування там –  у Равенбрюк.

 

Листопад – грудень На територіях, що були під контролем угорських нілашистів, було здійснено 4 рейди. До кінця листопада ті роми, які за рішенням місцевої влади були оголошені як “волоцюги” або як “неохайно одягнені”, були інтерновані.

 

Для ромів, що жили у Північно-Східній частині округу Вош, було створено гетто в місті Кюрменде. Після трьох тижнів перебування вони були відправлені на примусові роботи поблизу кордонів німецького рейху.

 

 

1945 рік

На початку лютого Міністерство внутрішніх справ видало указ про збір та інтернування ромських сімей. В селі Келед жандармерія створила пересильний табір. З цією метою використовували і фабрику у місті Нодьконішо. Інші пересильні табори для ромів з округу Золо були створені у хорватських селах Драсковец та Шакторнія. Через те що фронт швидко наближався деяких інтернованих ромів було відпущено додому, а чоловіків відправлено в табір (у місто Кьозек), а звідти разом з іншими ромами з округу Вош – у концтабори Німеччини.

 

 

23 лютого

Крім того, що роми були відправлені в концтабори і табори для інтернованих, жандарми знищили багатьох ромів вдома, у місцях їхнього проживання Вони вбивали ромів з кінця 1944 року в округах міст Лендел та Толно. У січні 1945 року подібні акції були проведені в с. Лайош Комором, а у лютому в округах міст Ленті, Золо. Наприкінці лютого на початку березня протягом кількох днів близько 150 ромів розстріляні групою “Стріла та Хрест” поблизу міста Варполото і 115 осіб неподалік лісу того ж міста.

 

Є багато досліджень і оцінок жертв серед ромів. Каміл Ердеш у 50-х роках визначив, що було 50 тисяч таких жертв. У 70-х роках комітет з переслідувань нацистів навів дані, що надійшли від іноземних дослідників. Вони наводять загальну цифру – 28 тисяч ромів. Ласло Коршан, у праці опублікованій у 1992 році, навів цифру – 5 тисяч знищених ромів Угорщини, що було підтверджено архівними документами. Проте він наголошував, що ці дані не враховують тих документів, які є у Німеччині. Отже точного числа знищених ромів немає.

 

Хронологічна таблиця надана Дебреценським  архівним управліннял, відділом вивчення Голокосту.

 

 

 

 Веб-сайт створено в рамках проекту «Створення у м. Ужгород Центру правової інформації та консультацій для посилення правових можливостей бідних верств населення з осередком на території ромського компактного поселення в м. Ужгород – Радванці», що реалізовується в партнерстві громадськими організаціями «Карпатське агентство прав людини «Вестед», «Товариство ромів Закарпаття «Рома» та «Закарпатське обласне ромське об’єднання «Романі черхень» за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного Фонду “Відродження”. Думки, відображені у матеріалах сайту, належать авторам та можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду "Відродження".