Календар новин

<< < жовтень 2017 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          


Поріняльна характеристика законодавства Німеччини стосовно євреїв та ромів у період 1933-1945 роки

Двадцяте століття увійде в історію людства як століття майже безперервних локальних та двох  світових війн. Однією з його найганебніших рис буде  впровадження нового способу  знищення людей, який стане пізніше відомим під терміном – Голокост. Винищення кількох поколінь беззахисних осіб, які не мали в руках зброї тільки тому, що вони були євреями або ромами.

Повоєнна історична наука розпочала вивчення Голокосту тільки тоді, коли розпочалася в кінці 60-х, початку 70-х років минулого століття, масова міграція євреїв до Ізраїлю та США, коли ті, хто вижили,  почали відкрито говорити про знищення  мешканців сіл, селищ, міст та містечок спеціальними військовими нацистськими підрозділами. На превеликий жаль, в Україні цей процес не набув належного дослідження, вдумливого аналізу, відповідних висновків. У підручниках з  новітньої історії зарубіжних країн і історії України Голокост  згадується лише  одним – двома реченнями, не даючи учням цілісної картини трагедії.

 

До сьогодні ведуться спори про те, чи можна об’єднувати поняттям “Голокост” винищення як євреїв, так  і ромів. Чи цей термін стосується тільки винищення євреїв. Єврейська община наполягає на тому, що цей термін стосується тальки винищення євреїв, а щодо ромів, ймовірніше необхідно вживати термін “геноцид”. Спробуємо у хронологічному порядку прослідкувати впровадження законів Німеччини про обмеження прав євреїв та ромів, які  привели до майже повного винищення євреїв Німеччини та ромської  етнічної групи сінті. Пізніше, подібні  закони будуть просто скопійовані пронацистськими урядами Франції, Данії, Бельгії, Нідерландів, Угорщини, Італії, Югославії та інших країн. Маємо зауважити, що антиєврейське та  антиромське законодавство приймалося  набагато раніше у різних країнах, але воно мало на меті вигнання з країни тієї або іншої етнічної  групи населення. У ХХ столітті  нацистське законодавство надало можливість на державному рівні провести фізичне винищення тих, хто вважався не вартим на життя.

 

Вищий законодавчий свод законів Веймарської республіки  гарантував рівні політичні, економічні, громадянські прова і обов’язки всім громадянам Німеччини не залежно від расової та етнічної приналежності. Хоч вже на той час з’являється “дослідження ” психіатра і судді Альфреда, який доводить, що вбивство тих, хто  “не заслуговує” право на життя, є гуманним. Ця праця стане основою гітлерівських нацистських законів 1933 року.

 

Першими від дискримінаційних законів почали притіснятись роми. З 18 по 25 вересня за нормативним документом “Закон про звичайних злочинців” ромів і сінті  було відправлено до концентраційних таборів, де вони стали першою безплатною силою для будівництва закритих таборів знищень.

 

Третього січня 1934 року ромів Німеччини відбирають і направляють у табори для “обробки” (фактично для стерилізації і кастрації). За наступні три роки такі табори працюватимуть у Дахау, Дізельстрассе, Саксенгаузені, Марзах, Венггаузені.

 

 23 березня 1934 року була ратифіковані закони щодо скасування німецького громадянства для ромів і східних євреїв, які не змогли довести факту народження в Німечччині. 

 

У червні 1934 року в місті Нюрберг приймається закон, за яким забороняється німцям вступати у шлюб з “євреями, неграми, циганами”.

 

З 15 вересня 1935 року  роми і сінті будуть підкорятися Національному закону про громадянство, згідно з яким для “захисту німецької крові і честі” заборонялися шлюби між арійцями і неарійцями. А з 17  вересня того ж року цей закон понижує євреїв і ромів до статусу громадян нижчого класу і позбавляє всіх громадянських прав.

 

 7 березня 1936 року євреї і роми були позбавлені права голосу на виборах

 

20 березня 1936 року голова міста Франкфурт приймає рішення про інтернування всіх ромів міста до концтабору Дізельстрассе.

 

У липні 1936 року  з Баварії 400 ромів і сінті відправляють у концтабір Дахау на примусові роботи. Видаються книги ряду “вчених” ( Ганс Глобке, Роберт Корбер, Клаус Еіген та ін.), які на “науковому рівні” доводять, що євреі й роми повинні розглядатися як небажані для європейців елементи.

 

З 12 по 18 червня 1938 року подібно до “Кришталевої ночі” був проведений “Тиждень знищення ромів”.

 

9 листопада 1938 року – офіційно санкціоновано і схвалено ставлення до євреїв та ромів як до представників “нижчої раси”.

 

16 липня 1941 року представник Угорського уряду в комітатах Угоча та Унг просить дозволу звільнитись від ромів та євреїв, які не мають угорського громадянства.

 

Це тільки не повний перелік законів, які підтверджують, що політика, направлена на повне знищення євреїв і ромів Німеччини йшла поряд. І не залежно від їх кількості, один і другий етнос були майже знищені. Тому визначення і дія терміну “Голокост” поширюється як на єврейську, так і на ромську спільноту.

 

 

 

 

 

 

 Веб-сайт створено в рамках проекту «Створення у м. Ужгород Центру правової інформації та консультацій для посилення правових можливостей бідних верств населення з осередком на території ромського компактного поселення в м. Ужгород – Радванці», що реалізовується в партнерстві громадськими організаціями «Карпатське агентство прав людини «Вестед», «Товариство ромів Закарпаття «Рома» та «Закарпатське обласне ромське об’єднання «Романі черхень» за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного Фонду “Відродження”. Думки, відображені у матеріалах сайту, належать авторам та можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду "Відродження".