Календар новин

<< < серпень 2017 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      


Цінка Панна

В 2012 році ми  відзначали  240 років із дня відбуття у вічність Цінки Панни, легендарної скрипачки, яка внесла значний вклад у ромське  музичне   мистецтво. Її досягнення у становленні угорської музичної школи та патріотичної пісні  ніким, мабуть, не будуть перевершені. З її ім’ям пов’язано багато нововведень у виконавській, композиторській сферах світової  фольклорної  і класичної музики.

 

Народилась наша героїня – Панна Цінкова, в 1711 році в угорськомовній ромській родині у  місті Гемер, що зараз  знаходиться  на території  Словаччини,   біля  нинішнього  угорсько-словацького  кордону.  Неподалік  стояло  родове помістя князя Ференца ІІ Ракоці, з іменем якого буде пов’язане все її майбутнє життя.

 

Це був надзвичайно бурхливий, з історичної точки зору, час. Проти могутньої Австрійської монархії то  в одному, то іншому місці  на окраїнах вибухали повстання, які мали на меті створити  нові  територіальні державні утворення, отримати незалежність як від  Османської, так і від  Австрійської  монархії.  Не був виключенням і наш край – Закарпаття. З 1703  по 1711 роки відбувалось антигабсбурзьке повстання і  на території Трансільванії,  куди частково входила територія нинішнього Закарпаття. Його очолив князь  Ференц ІІ Ракоці. Повстання було придушене австрійськими військами, а його керівник змушений був втекти на територію Османської імперії. Турки дозволили Ракоці ІІ вїхати на свою територію, але заборонили її покидати, маючи намір пізніше використати його у своїх політичних інтригах. Згадаймо, як свого часу був використаний авторитет сина Богдана Хмельницького – Юрася у політичних іграх Порти. У   примусовому житті на чужині  князя  Ференци ІІ Ракоці супроводжував і колектив музикантів, який складався із ромів. Серед них був і батько  Цінки Панни –  Шандор Цінка.

 

Отже, Цінка Панна з’явилась в родині музикантів. В той далекий час ромські  жінки не мали право торкатись до музичних інструментів, як і до інших знарядь праці чоловіків, наприклад, ковальських, що були прерогативою виключно чоловіків. Роль жінки в фольклорних колективах відводилось виключно як солісток  у виконанні пісень чи танців. Цінка Панна була однією з перших, яка порушила споконвічні ромські традиції. Поки її ровесниці грались із ляльками, вона   таємно від батька, братів  вивчилась грати на скрипці. У девять років категорично заявила,  що вміє і хоче далі вчитись  грати на цьому музичному інструменті. 

 

Ось у цьому місці ми повинні зробити певний екскурс у минуле. На високому пагорбі, який височить над містечком Гемер і до тепер стоїть невелика замкова фортеця, яка належала графу Яношу Ланьої. Знаючи, що батько дівчинки  знаходиться у вигнанні разом із Ференцем ІІ Ракоці, угорський  феодал  підтримував матеріально  родину Цінки. Коли ж Янош Ланьої дізнався про намір дівчинки вдосконалити вміння  грати на скрипці, то віддав її на навчання до містечка Рожнава, де у той час знаходився відомий диригент із Панонії. На жаль, його ім’я загубилось у лабіринтах історії. І нього дівчинка швидко вдосконалила своє вміння грати на скрипці, отримала знання з  оркестровки, музичної композиції. У 12 років вона зачаровувана всіх своєю виразною красою,  неймовірним талантом,  віртуозною грою на скрипці.

 

З якими нововведеннями в виконавче ромське музичне мистецтво пов’язане  ім’я  Цінки Панни?

 

Перше нововведення.

В 14 років Цінка Панна створює перший професійний музичний  ромський  родинний колектив,  який і до сьогодні залишився майже без змін. Він складався із двох скрипок, цимбалів, бубна, контрабаса. Крім того,  використовувалися різноманітні духові інструменти: дудки, пищалі, фаготи, флейти. В оркестрі працювали її чоловік, брати, а пізніше і діти. Група гастролювала не тільки в окрузі Гемера, а й виїжджала за кордон, де виступала  у благородних родинах.  Грала вона також і особисто перед імператрицею Марією Терезією.

 

Друге нововведення 

Оволодівши найкращими на той час  музичними знаннями Цінка Панна вперше розділяє партію скрипки на виконання 2-х скрипок: пріми і втори. Сама ж вона  завжди виконувала партію першої скрипки.

 

Третє нововведення  

Не дивлячись на те,  що у 18 столітті ромські жінки не грали на музичних інструментах, Панна Цінка не тільки сама виконувала партію першої скрипки, але й керувала музичним  «чоловічим» колективом.  Навіть і сьогодні ми не зустрічаємо подібного феномену у ромському музичному середовищі.

 

Четверте нововведення

Всіх учасників оркестру вона  вперше одягла в уніформу, схожу на угорський гусарський костюм. Інколи і сама виступала  у чоловічому  вбранні.  Сьогодні  ця традиція, започаткована Панною, продовжується. Відомий ромський колектив Угорщини «Оркестр 100 музикантів» виступає саме у такій формі.

 

П’яте нововведення

Славу Цінці Панні  принесло не віртуозне володіння скрипкою, не всі вище наведені нововведення,  а  виконання угорської патріотичної пісні. До сьогодні з  її  іменем пов’язують авторство таких творів як «Марш Ракоці», «Пісні  трьох сотен  вдів», «Поховальний танок», «Пісні наших батьків»,  та заснування нового виду пісень типу «голготни».  Виконання музичних творів настільки вражали публіку, що граф Чакі подарував Цінці Панні скрипку майстра Аматі, яка вже у той час коштувала великих грошей.

 

Панною захоплювались, обожнювали, де би вона не з’являлась, графи і князі  сумували за нею, осипали коштовностями і грошима. Але не дивлячись на особливу увагу до себе, вона залишалась вірною своєму чоловікові, родині.  Народила чотирьох синів і доньку. Її покровителі пожертвувала дім  її родині, де вона вела щасливе сімейне життя.

 

Вплив творчості Цінки Панни відчувається і в наш час. Відомий угорський композитор,  музикознавець – фольклорист Золтан Кодай  глибоко пов’язав свою творчу і музичну громадську діяльність з історичною долею угорського народу, з боротьбою за розвиток національної культури. Композитор у співпраціз автором лібрето  Бейлою  Балашем  написали оперу  «Баллада про Цінку Панну». 15 березня 1948 року  відбулась прем’єра в оперному театрі Будапешту. Цим твором автор намагався висловити протест встановленню диктату СРСР в  повоєнній Угорщині.

 

А у 2008 році в Братиславі був знятий  словацько–угорський фільм  Цінка Панна, с бюджетом в розмірі десь біля   одного мільйона євро, режисером Душаном Рапошем. Автор сценарію – Любомир Сливка. Головну роль Цінки Панни зіграла угорська акторка, яка народилась в Тбілісі – Анна Гіоргобіані, яка більш відома як Анна Гур’ї.  

 

Панна Цінка померла   5 лютого  1772 року і  була  похована в рідному містечку  Гемер. Її могила не збереглась. Проте, угорська громада міста на власні кошти, пам’ятаючи про великий внесок у популяризацію патріотичної пісні, що в кінці–кінців призвела до  революції 1848 року і встановлення  пізніше у 1867 році дуалістичної Австро-Угорської монархії,  в 1992 році  встановила  бюст уславленій скрипачці. 

 

З трубкою у роті та скрипкою в руках,  Цінка Панна отримала відомість не тільки  у величезній  Австрійській імперії, але й за кордоном: Німеччині, Італії. Аристократи запрошували її на концерти. Вона разом зі своїм колективом багато гастролювала і була не тільки визнаним  виконавцем,  але й композитором. Залишила по собі величезний музичний доробок, який виконується музикантами  вже  багатьох поколінь. Легенди про магічну силу     Цінки Панни, яка своєю грою зачаровувала слухачів і   вже при житті була відома своїм чудовим талантом, продовжують жити.

 

Євгенія Навроцька

 

 Веб-сайт створено в рамках проекту «Створення у м. Ужгород Центру правової інформації та консультацій для посилення правових можливостей бідних верств населення з осередком на території ромського компактного поселення в м. Ужгород – Радванці», що реалізовується в партнерстві громадськими організаціями «Карпатське агентство прав людини «Вестед», «Товариство ромів Закарпаття «Рома» та «Закарпатське обласне ромське об’єднання «Романі черхень» за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного Фонду “Відродження”. Думки, відображені у матеріалах сайту, належать авторам та можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду "Відродження".