Календар новин

<< < грудень 2017 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31


Дюли Легоцький

Неповторний світ Дюли Легоцького

Чі авла касаві лума сар ко Дюла Легоцький


Він народився 20 травня 1924 року в місті Берегові, в сім’ї музикантів Габора Кароля і Сікай Амалії. Коли хлопчикові було всього 4 роки, сім’я розпалася, а незабаром мати вийшла заміж за відомого альтиста Берталона Легоцького. Та в пам’яті музикантів Дюла залишився як малий Фрайтер.

Вітчим дуже любив здібного хлопчика і віддав його вчитися до найкращого в той час педагога по класу скрипки – Золтана Гути. (Свідченням того, що Золтан Гута був дійсно видатним педагогом, є те, що після Другої світової війни він довгий час працював директором Будапештської музичної академії).

Дюла з великою наполегливістю вивчав нотну грамоту, класичні твори, концерти великої форми. Та як угорського рома його непереборно приваблювала фольклорна ромська музика. Ця музика, як прийнято говорити, була у нього в крові. Сприяло розвитку фольклорної освіти і те, що поруч з ним знаходилися інші талановиті ромські музиканти, від яких він міг багато чому навчитись.

 

У 1935 році в Будапешті було створено дитячий оркестр “Золотий райко”. В цей дитячий колектив набирали лише дуже здібних і обдарованих дітей. Через три роки Дюлу приймають у цей оркестр солістом-скрипалем. В той час в ньому нараховувалось близько 60-ти музикантів, і його вже знала вся музична Європа.
На жаль, Друга світова війна перервала роботу цього унікального дитячого ансамблю, і він відновив свою діяльність лише на початку 60-х років.
Приїзд Дюли Легоцького в місто над Ужем став значною подією в музичному житті краю. Прийом, який йому тоді був влаштований, сміливо можна порівняти з появою будь-якої суперзірки.

Створювався Закарпатський народний хор – перший великий професійний колектив. А його серце – оркестр було доручено створити саме Дюлі Легоцькому.
Пізніше він був призначений художнім керівником ансамблю “Угорські мелодії”. Довелося Дюлові Легоцькому попрацювати і керівником оркестру Білоруського ансамблю пісні і танцю, художнім керівником якого був заслужений артист Білорусії Г.Опанасенко.
І не дивно, що на відкриття ресторану “Скала” в Ужгороді був запрошений Дюла Легоцький зі своїм оркестром. Він був багатогранним, найвідомішим у краї музикантом.
Виступаючи в симфонічних оркестрах, Дюла завжди грав за першим пультом, в народних оркестрах він був першим солістом. І хоч він працював солістом-скрипалем у багатьох філармоніях колишнього Союзу, ніколи не відмовлявся від можливості виступати і в ресторанах.


Я особисто згадую цього легендарного музиканта, як свого другого батька. В дитинстві він був моїм вчителем, а потім я мав честь виступати поруч з ним протягом 8-ми років, до кінця його життя.
Дюла Легоцький був неповторним і як людина, і як музикант, красень і віртуоз своєї справи.

Відомо, що у кожного видатного музиканта є свій, як кажуть, “коронний номер”, сольний твір. Коронним номером Дюли були “Циганські наспіви” композитора Сарасата. Цей твір настільки складний для виконання, що його можуть виконати лише кращі з найкращих, справжні скрипалі-віртуози.

Як згадує народний артист України Михайло Сусліков, до якоїсь чергової урочистої дати в Києві мав відбутися дуже відповідальний концерт. На ньому мала бути присутня не тільки вся еліта музичного життя України, а й апарат ЦК КПУ. Запросили на цей концерт і Дюлу Легоцького. Після виступу ансамблю “Юність Закарпаття” злива оплесків та крики “Біс!” буквально поглинула всю сцену. Та було видно, що адресовані вони не стільки самому ансамблю, скільки пріма-солісту, скрипалю Дюлі Легоцькому.

 Ми любили цю неординарну людинуза великий талант.

Помер Дюла Легоцький 17 липня 1975 року після важкої хвороби. Поховано його на ужгородській Кальварії. На похованні був майже весь Ужгород, багато музикантів приїхало з Угорщини та Словаччини. В останню дорогу свого колегу проводжав оркестр більш ніж із 100 музикантів.

Ми завжди будемо пам’ятати Дюлу Легоцького як прекрасну людину і віртуоза-скрипаля.
Тиберій Горват, музикант, голова товариства “Унг Ромен”
 

 

 Веб-сайт створено в рамках проекту «Створення у м. Ужгород Центру правової інформації та консультацій для посилення правових можливостей бідних верств населення з осередком на території ромського компактного поселення в м. Ужгород – Радванці», що реалізовується в партнерстві громадськими організаціями «Карпатське агентство прав людини «Вестед», «Товариство ромів Закарпаття «Рома» та «Закарпатське обласне ромське об’єднання «Романі черхень» за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного Фонду “Відродження”. Думки, відображені у матеріалах сайту, належать авторам та можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду "Відродження".