Календар новин

<< < жовтень 2017 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          


Циганка (Аркадій Пластов)

Радянське мистецтво ухитрилося «не помітити» ромів. У 70-80-ті роки ХХ століття я намагався не пропустити в Москві жодної виставки. На тисячах полотен кипіло життя соціалістичної країни. Сталевари і гірники перевиконували плани, колгоспники збирали рясний врожай, і навіть «прошарку», тобто інтелігенції знаходилося місце.

Ромів не було ніколи.
Треба думати, партійні ідеологи просто боялися нагадувати глядачам про народ, що не вписувався в їхні схеми. В очах більшості роми – це втілення волі. Хіба могли радянські художники зобразити вільно кочуючий табір? Хіба зважилися б виставкоми допустити до публіки картину, що навіває думки про якесь інше життя? Життя без планів, без партійного начальства, із заробітками, що не вписуються в затверджені зверху схеми?
Довгий час я вважав, що радянські художники стикалися з ромською темою, лише ілюструючи поему Пушкіна. Виявилося, це не так.
Великий співак російського села Аркадій Пластов при житті став класиком. Його картини «Косовиця» і «Фашист пролетів» знайома по репродукціях кожному. Пластов зробив неможливе. Він домігся офіційного визнання, не погрішивши проти правди. Усе своє довге життя він творив у рідний Прислонисі. І крім монументальних полотен невтомно писав натюрморти, пейзажі і портрети. На цих етюдах майстер широкими мазками запам’ятав сотні своїх односільчан. Він малював їх такими, як є. Без прикрас.
Один раз у село зайшла поворожити російська ромка. Вона розкинула свої карти безпосередньо на землі, біля паркана. Пластов намалював її не для грошей і не для слави. Напевно ще сам приплатив за те, щоб вона погодилася позувати. Сумніваюся, щоб його зацікавило обличчя. Табірна гостя не була красунею. Але Пластов був живописцем «від Бога». Мало хто в російському мистецтві так почував колір. Пластовська «Циганка» – це радісні колірні плями: червона кофта і синя спідниця в сполученні з бронзовою засмагою шкіри. У величезній портретній галереї, створеної в селі Прислониха, немає другої такої «кричущої» картини. Яскравий птах, що залетів у звичайний радянський колгосп (з його вигорілими на сонце сорочками і сірими тілогрійками) назавжди залишиться символом незалежності справжнього таланта від голосних і негласних заборон влади.
Рубрику веде Микола Бессонов

Підпис:    Аркадій Пластов. Ромка. Холст., масло. 1954 рік

 

 Веб-сайт створено в рамках проекту «Створення у м. Ужгород Центру правової інформації та консультацій для посилення правових можливостей бідних верств населення з осередком на території ромського компактного поселення в м. Ужгород – Радванці», що реалізовується в партнерстві громадськими організаціями «Карпатське агентство прав людини «Вестед», «Товариство ромів Закарпаття «Рома» та «Закарпатське обласне ромське об’єднання «Романі черхень» за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного Фонду “Відродження”. Думки, відображені у матеріалах сайту, належать авторам та можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду "Відродження".