Календар новин

<< < серпень 2017 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      


Ромська тема у творчості Адальберта Ерделі



Наша  розповідь  буде присвячена творчості видатного  майстра  пензля, засновника закарпатської художньої школи – Адальберта Ерделі. У 2011 році у нашому краї  широко  відсвяткували   знаний  ювілей – 120 років   з дня народження  митця.


Адальберт Ерделі народився 25 травня 1891року у селі Загаття,  Закарпатської області. Працював переважно в жанрах портрета, пейзажу, натюрморту. Навчався в Будапештській академії мистецтв, в Мюнхені. У 1927 році в Ужгороді заснував разом із Йосипом  Бокшаєм Ужгородську художню школу,  пізніше – Товариство діячів образотворчих мистецтв у Підкарпатській Русі.

     У 1929-1931 роках жив і працював у Парижі. Пізніше викладав малювання у мукачівській гімназії, учительській семінарії в Ужгороді. З  1945 по 1955 роки працював в Ужгородському училищі прикладного мистецтва.


Ерделі відомий як  ЖИВОПИСЕЦЬ, якому були відкриті найкращі мистецькі кола Європи. Він міг би жити і легко досягти всесвітньої слави за кордоном. Його творчий шлях перетинався зі шляхами відомих європейських художників XX століття. Натомість, незважаючи на всю привабливість мистецького життя західного світу, Ерделі віддав перевагу Закарпаттю, щоб своїм мистецтвом прославити «землю без імені».
Ерделі ОДИН ІЗ ФУНДАТОРІВ Закарпатської школи живопису, перший директор Ужгородського училища прикладного мистецтва, один із організаторів і перший голова Закарпатської обласної організації Національної спілки художників України, яким став у 1946 році.


Ерделі КОЛОРИСТ, майстер пейзажного та портретного живопису, натюрморту, який завдяки сміливості, динаміці та незвичності колірних композицій створив неповторні твори, більшість із яких зайняли почесне місце в експозиціях музеїв України та зарубіжжя.


Ерделі ПЕДАГОГ, який виховав цілу плеяду відомих закарпатських художників – Андрія Коцку, Адальберта Борецького, Ернеста Контратовича, Василя Габду, Єлизавету Кремницьку, Ференца Семана, Павла Баллу, Володимира Микиту та багатьох інших.


Сьогодні одна з найкращих колекцій творів  великого майстра пензля зібрані в Закарпатському художньому музеї імені Й. Бокшая.


«Художник не може творити, коли його душа мертва, а серце – холодне. Він не буде живописцем, якщо його почуття не будуть сприймати кольори життя, гармонії природи, якщо його не будуть хвилювати долі людей. Мистецтво не для мистецтва, не  самомета. Воно створюється для того, аби закріпити на полотні  життєві цінності, виразити те, що хвилює сучасників,  чим саме переймався в моменти найвищого піднесення його Духу, розуму», – ось як він сприймав ХХ століття.


Роми нашого краю не були розпещені увагою визначних художників. Тільки надзвичайно впевнені митці могли собі дозволити таку розкіш,  як відображати подібні теми на полотні і включати їх в експозиції виставок. Ромська тема також не відноситься до головної в художній спадщині Адальберта Ерделі, але було би невірно обійти її мовчанням. Ми дослідили, що пан Адальберт кілька разів , будучи європейським художником у повному розумінні цього слова,  звертався до цієї теми. З каталогів, що дійшли до нас, дізналися, що ромській тематиці були присвячені кілька  робіт митця. В  Закарпатському художньому музеї  зберігаються дві картини, присвячені цій темі:  полотно раннього періоду –  «Циганки» (1928 рік),  та періоду творчої зрілості художника – «Циганин» (1940 рік).  Ці  роботи Адальберта Ерделі дають нам можливість глибше дізнатись про манеру письма, засоби вираження, композиційної побудови картин  майстра пензля.  Як зазначав художник, «Мистецтво має право створювати новий світ, що у своєму сейсмографі є індивідуальним дзеркалом», – тобто через власне сприйняття персонажу  показати глибину емоцій   людини, її  ставлення до оточуючого  світу.

 

Адальберт Ерделі. Полотно раннього періоду –  «Циганки» (1928 рік) Адальберт Ерделі. Полотно раннього періоду –  «Циганин» (1940 рік)



Своїми спогадами про  видатного митця  з нами поділилась народна артистка України, балетмейстер-постановник Заслуженого академічного Закарпатського народного хору Клара Балог. Їхні долі перетнулися ще далекого 1927 року, коли  Клара  була ще маленькою дівчинкою і жила разом з батьками –  вчителями в будинку школи №1, в якій у той час викладав і жив Ерделі. Пізніше, її вже знаною солісткою танцювальної групи Закарпатського хору і намалює вже  видатний художник. Свій портрет вона випадково побачила .... у Третьяковській картинній галереї у Москві, поряд з картиною Пабло Пікассо.


Мистецтво любить різноманіття, як з історичної, так і з національної точки зору. Художник живе атмосферою своєї країни, свого оточення,  рідної природи. Кожний народ має свій національний стиль, національний характер. І як високоінтелігентна особистість, Адальберт Ерделі  мав багато друзів  серед ромів. Особисто товаришував з  ромом Кароєм Патокі, прімашем-скрипалем ресторану «Корона». Їхні взаємовідносини були настільки тісними, що коли Ерделі  помер, Карой організував  кращих музикантів, які проводжали митця в останню путь. Ми відшукали серед музичних  знавців  людину, яка змогла зіграти нам улюблену мелодію Ерделі.  Ним виявився Тиберій Горват, непересічна особа, яка є хранителем всіх популярних мелодій, шлягерів, починаючи з 30-х років ХХ століття і до сьогодні.  


Справжній художник ніколи не копіює дійсність, а по-своєму відтворює її. Для цього він використовує різноманітні засоби, техніку. Основна мова живопису – колір.  Ним дається характеристика образів. Саме кольорова гама діє на глядача. Але в  основі   кожного мистецького твору є ідея, думка. Ідея диктує вибір композиції, колорит, малюнок і пропорції. Народження дійсного твору мистецтва неможливий без таланта.  І ми пишаємось тим, що талант Ерделі  не оминув і ромську тему.

 

Євгенія Навроцька

 

 Веб-сайт створено в рамках проекту «Створення у м. Ужгород Центру правової інформації та консультацій для посилення правових можливостей бідних верств населення з осередком на території ромського компактного поселення в м. Ужгород – Радванці», що реалізовується в партнерстві громадськими організаціями «Карпатське агентство прав людини «Вестед», «Товариство ромів Закарпаття «Рома» та «Закарпатське обласне ромське об’єднання «Романі черхень» за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного Фонду “Відродження”. Думки, відображені у матеріалах сайту, належать авторам та можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду "Відродження".